Морально-етичний ідеал у вченні Г. Сковороди

Анотація

Морально-етичний ідеал у вченні Г. Сковороди неодмінно пов'язується з  життям  у  Христі,  сповідування  його  заповідей.  Душа,  згідно з мислителем, не здатна насититися тілесним, тому метою людини є відмовитися від мирського шляху і взоруватися на небесне. Справдешніми цінностями з погляду письменника є не багатство, сановитість, а натомість убозтво, спокій (душевна рівновага) і воля, чисте серце. Неодмінною ознакою людини, що досягла морально-етичного ідеалу є веселість серця.

Дбання про душу, згідно з мислителем, – найважливіша справа людини. У початок своєї моральної системи Г. Сковорода кладе пізнання себе, збагнення істинної людини в собі, що є образом Божим.

Шлях, накреслений Г. Сковородою, є шляхом для обраних, а не для загалу, і передбачає зусилля: "керувати душею", "приборкувати пориви" та обмеження: убозтво.