Естетична функція одивнення у кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"

Анотація

Вступ. Одивнення розглядається як художній прийом, який вимагає формування нового сприйняття за допомогою істотної зміни контексту визначених явищ, реалій, предметів, або за допомогою увиразнення самих явищ чи окремих аспектів цих явищ, показаних під іншим кутом зору, що визначає своєрідні асоціативні зв'язки, неочікувані аналогії. Одивнення забезпечує увиразнення нових смислових акцентів, оскільки вимагає конструювання нових форм сприйняття на противагу механічному відтворенню.

Мета статті полягає у визначенні прикметних ознак категорії одивнення, з'ясуванні художніх параметрів одивнення, втіленого у кіноповісті О. Довженка, та виявленні специфіки його художньої реалізації. Об'єктом дослідження виступає кіноповість письменника "Зачарована Десна", а предметом дослідження є вивчення естетичної функції одивнення у творі.

Методи. Методологія дослідження зумовлюється принципами когнітивного літературознавства. Розглядаються особливості художнього зображення крізь призму сприйняття головного героя твору. Художній прийом одивнення розглядається як важливий компонент формування сприйняття героя твору.

Результати. Естетична функція одивнення у кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна" виявляється у зображенні зовнішнього світу крізь призму сприйняття головного героя, відповідно до якого усі складові частини зображеного простору постають у нових, неординарних ракурсах, набувають незвичних характеристик, зазнають різноманітних трансформацій, що увиразнюють естетичні параметри зображення та демонструють художню багатовимірність шляхом поєднання реального та ірреального, реального та сфантазованого, за допомогою одухотворення зображеного світу.

Висновки. Важливу роль в одухотворенні усього зображеного простору та його учасників відіграють внутрішні відчуття головного героя, здатного здійснювати дивовижні кореляції між його власним сприйняттям і світом, який він спостерігає і творить.