У статті, з використанням інтертекстуального аналізу, зроблено спробу порівняти поезію та живопис і долучитися до дослідження природи створення нових традицій в епоху Романтизму на прикладі поетичних творів Дж. Г. Байрона і найвідоміших полотен Е. Делакруа. Звернено увагу на подібності та розбіжності у світоглядах митця та поета крізь призму гендерних студій, відтак виокремлено традиційні та анти-традиційні гендерні моделі поведінки й зроблено висновок щодо ролі Дж. Г. Байрона й Е. Делакруа в створенні “дилемного образу” представника чоловічої статі та його рецепцію в суспільстві через діалог “ Схід-Захід”.
Ключові слова: гендерні ролі, гендерні аналоги, традиційний герой, гедонізм, “байронівський герой”, ліричний герой.