Навряд чи продуктивно вкладати художньо-естетичну еволюцію
Франка у прокрустове ложе лінійного руху “від” і “до” чи розпинати на хрестовині некоректної опозиції народництво/модернізм. Він еволюціонвав зі збереженням попереднього досвіду та з перевіркою набутих знань, зокрема, власною художньою практикою. Багатогранний цей чоловік був таки справді “цілим”, за його ж висловом, який незрідка приписують Миколі Вороному.
Ключові слова: реалізм; традиціоналізм; народність; модернізм; психологія творчості; універсалізм.
Файли для завантаження
Завантажити
Список використаної літератури
1. Адельгейм Є. Естетичний трактат І. Франка і проблеми психології творчості / Є. Адельгейм // Франко І. Із секретів поетичної творчості. – К., 1969.
– С. 61–62.
2. Антонич Б.-І. Повне зібр. творів / Б.-І. Антонич. – Львів : Літопис, 2009.
3. Ковальчук А. Художній простір як засіб психологізму (на матеріалі "кримінальної прози" І. Франка) / А. Ковальчук // Слово і Час. – 2001. – № 7. – С. 74–77.
4. Моренець В. Ефект високої башти / В. Моренець // Слово і Час. – 2016.
– № 1. – С. 19–35.
5. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства) : підручник ;
2-е вид., випр. і доп. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2003. – С. 55–136.
6. Фізер І. Іван Франко: від соціологічної до психологічної зумовленості
літератури / І. Фізер // Слово і Час. – 1993. – № 5. – С. 59.
7. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. – М. : Прогресс, 1990. – С. 46.
8. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / І. Франко. – К. : Наук. думка, 1976–1986.
9. Шмидт У. Теория литературного творчества у Ивана Франко / У. Шмидт
// ІV Міжнародний конгрес україністів : Літературознавство. – К. : Либідь,
1999. – Кн. І. – С. 472.