Досліджуються фемінні акценти в малій прозі Євгенії Бохенської
(1867–1944) та Івана Франка (1856–1916). Зокрема, визначаються формальні та змістові домінанти, значення образів-символів, особливості характеротворення, роль назви твору в текстовій організації. Особливу увагу звернено на ідіостиль авторів.
Ключові слова: психологізм; проекція; символ; рефлексія; відкритий фінал.
Файли для завантаження
Завантажити
Список використаної літератури
1. Бохенська Є. Твори / Євгенія Бохенська. – Л. : Каменяр, 2002.
2. Книш І. Іван Франко та рівноправність жінки. У 100-річчя з дня народин
/ І. Книш. – Вінніпеґ : Новий Шлях, 1956.
3. Ковалів Ю. Історія української літератури : кінець ХІХ – початок ХХІ ст.
: підручник : у 10 т. / Ю. Ковалів. – К. : Академія, 2013. – Т. 2.
4. Ліберний О. Сподвижниця Каменяра / О. Ліберний // Свобода. – 2005.
– 12 лют. – С. 6.
5. Франко І. Маніпулянтка / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – К. :
Наук. думка, 1978. – Т. 18. – С. 33–88.
6. Франко І. Різуни. Лист Маньки з Городецького до Касі з Янівського передмістя / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – К. : Наук. думка, 1979.
– Т. 21. – С. 197–216.