Досліджено епістолярну спадщину Григорія Сковороди. Особливу увагу приділено темі надмірності, сродності та дружбі. Загально окреслено інші погляди та філософські засади мислителя. Доведено, що думки великого філософа залишаються актуальними й донині.
Ключові слова: Григорій Сковорода, український філософ, епістолярна спадщина, сродність, надмірність, дружба.
Файли для завантаження
Завантажити DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).114-119
Список використаної літератури
1. Григорій Сковорода. Твори: У 2 т. – К.: АТ "Обереги", 1994. – (Гарвард.
б-ка давнього укр. письменства). Т. 2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади.
Листи. – С. 226–378.
2. Ушкалов Л. В. Григорій Сковорода / Худож. – оформлювач Є. В. Вдовиченко.
– Харків: Фоліо, 2009. С. 123.
3. Шевчук В. О. Муза Роксоланська: Українська література XVI–XVIII століть:
У 2 кн. Книга друга: Розвинене бароко. Пізнє бароко. – К.: Либідь, 2005.
С. 579–594.
4. Коцюбинська М. Х. Лист і люди. Роздуми про епістолярну творчість. К.:
Дух і літера, 2009. – С. 584.
5. Гнатюк Л. П. Мова Григорія Сковороди: хаос чи система? // Культура
слова. – Вип. 64. – 2004. – С. 3–9.
6. Драч І. Ф. Григорій Сковорода: Біографічна повість. Драч І. Ф.,
Кримський С. Б., Попович М. В. – К.: Молодь, 1984. – С. 216.