Аналізуються особливості тлумачення біблійних текстів Григорієм Сковородою. Герменевтика Сковороди розглядається в широкому та вузькому контекстах – порівняно з засадами екзегетики, закладеними в ранньохристиянській літературі, та на тлі української біблійної герменевтики епохи Бароко. Аналізується вплив на герменевтичні погляди Сковороди тлумачів олександрійської школи – Філона, Климента та Орігена. Біблійні екзегети олександрійської школи розробили вчення про три сенси Святого Письма, схиляючись до алегоричного потрактування біблійних текстів. У цьому ж напрямку рухається думка Григорія Сковороди. Сковорода вважає буквальне розуміння Біблії не варіантом прочитання (як того вимагала канонічна екзегеза), а хибним прочитанням.
Ключові слова: Сковорода, Біблія, герменевтика, екзегеза, буквальний сенс, алегоричний сенс, канонічна інтерпретація, Бароко
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).159-170