Досліджено акценти мистецької гіпології в авторській візії Василя Земляка (1923–1977) і Володимира Дрозда (1939–2003). Проаналізовано твори письменників (“Тихоня”, “Білий кінь Шептало”, “Кінь Шептало на молочарні”), з’ясовано формальні та змістові домінанти, які визначають лейтмотив текстів, жанрову специфіку, особливості викладу, характеротворення і вибір художніх зображально-виражальних засобів, простудійовано риси ідіостилю прозаїків.
Ключові слова: гіпологія, кінь, оповідання, внутрішній конфлікт, невербальне мовлення, рефлексія.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(64).124-136