Досліджено прометеїзм мислення Тараса Шевченка і Лесі Українки, визначено його характер та особливості. Проведено порівняльний аналіз прометеїзму Тараса Шевченка і Лесі Українки, наголошено на його спільних і відмінних рисах у поетів. Представлено прометеїзм як античну і ренесансну ідею, сутність якої визначалася самопожертвою та служінням особистості й народові. Охарактеризовано специфіку сприйняття обома митцями християнської традиції, акцентовано увагу на суто авторських підходах Тараса Шевченка і Лесі Українки до постаті Ісуса Христа, який співвідноситься з постаттю Прометея як певною мірою протилежною з огляду на реалізацію особистості в суспільстві та покликання борця в ньому. Наведено художнє тлумачення ідеї імперіалізму Тарасом Шевченком і Лесею Українкою.
Наголошено на тому, що обидва образи Прометеїв є глибоко автобіографічними, які митці, не будучи прихильниками традиційного християнства, витворили згідно з традиціями античності, доби Ренесансу та національними світоглядними чинниками і засвідчили становлення й утвердження в українській суспільній і світоглядній традиціях ідеї боротьби за національне та протистояння з російським імперіалізмом.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Леся Українка, образ Прометея, християнство, античність, Ренесанс, імперіалізм, ідея самопожертви, антропоцентризм.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(61).52-61