Йдеться про тематику, проблематику малої прози В. Земляка, акцентується увага на художній унікальності прози письменника, її жанровій диференціації, особливостях та прийомах образотворення.
Визначено, що важливим компонентом прози митця є розлогі передісторії до творів. Розкрито специфіку творення образів. На конкретних прикладах проілюстровано моделі характеротворенння героїв. Акцентовано на ролі оповідача в творах, за допомогою якого автор досягає оцінного (бажаного ефекту). Розглядаються також особливості творення жіночого образу (“Ганна Лебідь”, “Наша Орися”, “Лісникова дочка”, “Як закувала зозуля” та ін.). Доведено різноплановість образності, яка увиразнюється динамікою змісту і форми твору. Наголошено на індивідуалізації мови персонажів, її інтонаційному багатстві. Звернено увагу на оповідну манеру письма, а також висвітлено роль пейзажу та інтер’єру в прозі письменника, які ніколи не мають декоративного характеру, а є своєрідним фоном для розкриття психології героїв.
Ключові слова: мала проза, моделі характеротворення, проблематика, поетика, парадигма, психологізм, символ, жіночий образ.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(64).34-42