Присвячено дослідженню чільних домінант у візії освітянського процесу видатним українським філософом-мандрівником Григорієм Сковородою (1722–1794). Увагу зосереджено на висвітленні основних засад навчально-виховної діяльності, етапи, складники, специфіку вибору,
початку й результатів.
Проаналізовано поняття “учень/вихованець/спудей” та “учитель/вихователь/викладач” в особистісному, соціальному, національному і загальнолюдському аспектах. Розкрито значення вказаних дефініцій завдяки студіюванню формальних та змістових складників творів, зокрема визначено коло тем і проблем, які порушує автор, унікальність викладу із домінуванням певних різновидів мовлення, звертань, сталих художніх зображально-виражальних засобів, підкреслено багатовимірні образи, метафори, символи, сократівський діалог, інтертекстуальні акценти, виокремлено риси характеротворення персонажів та добору героїв для вираження чільних ідей. З’ясовано риси ідіостилю та домінанти світогляду Григорія Савича Сковороди.
Ключові слова: “сродна праця”, педагогічний дискурс, етноі самоідентифікація, учитель, учень, комунікація, сократівський діалог.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).171-182