МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ У ВЧЕННІ Г. СКОВОРОДИ

Морально-етичний ідеал у вченні Г. Сковороди неодмінно пов’язується з життям у Христі, сповідування його заповідей. Душа, згідно з мислителем, не здатна насититися тілесним, тому метою людини є відмовитися від мирського шляху і взоруватися на небесне. Справдешніми цінностями з погляду письменника є не багатство, сановитість, а натомість убозтво, спокій (душевна рівновага) і воля, чисте серце. Неодмінною ознакою людини, що досягла морально-етичного ідеалу
є веселість серця. Дбання про душу, згідно з мислителем, – найважливіша справа людини. У початок своєї моральної системи Г. Сковорода кладе пізнання себе, збагнення істинної людини в собі, що є образом Божим. Шлях, накреслений Г. Сковородою, є шляхом для обраних, а не для загалу, і передбачає зусилля: “керувати душею”, “приборкувати пориви” та обмеження: убозтво.
Ключові слова: Г. Сковорода, морально-етичний ідеал, Бог, серце, щастя.

Файли для завантаження

Завантажити

DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).63-70

Список використаної літератури

1. Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи / Худ. оформ. О. Білецького. – Київ: Майстерня Білецьких, 2008. – 256 с. 2. Сковорода Григорій. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи / Упор., вступна стаття і прим. І. В. Іваньо. – Київ: Наукова думка, 1983. – 542 с. 3. Шевчук В. О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима: розмисли. – Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. – 528 с.: іл. (Українці у світовій цивілізації).