ПУБЛІЦИСТИКА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА І АНДР ІЯ МАЛИШКА ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Архів, Випуск 56-2 (2019)

Анотація

На сьогодні тема Другої світової війни надзвичайно актуальна. Написано чимало розвідок в історичному та історико-літературному ключі. Публіцистика в цьому плані менш досліджена. Коли ж вести мову про публіцистику Олеся Гончара і Андрія Малишка періоду Другої світової війни, то про цей період їх творчості вже є окремі дослідження. Скажімо, фундаментальна праця В. Галич “Олесь Гончар – журналіст, публіцист, редактор” (2004). Зазначена тема звучить і в книзі М. Гуменного“Західний антивоєнний роман і проза О. Гончара: компаративний аналіз” (2012), в його окремих статтях. Цікавим видається і перше видання епістолярної спадщини Олеся Гончара “Олесь Гончар. Бібліотека Шевченківського комітету. Листи”
(2008). Саме в цій книзі є цікаві матеріали листування О. Гончара і А. Малишка. Про публіцистику А. Малишка означеного періоду теж написано чимало. Цікаві роздуми знаходимо в працях Н. Гаєвської, Л. Дем’янівської, Л. Забашти, Ю. Кобилецького, С. Крижанівського, Д. Павличка, М. Рильського та ін. Як зауважують літературознавці, в обох було багато спільного: починаючи з раннього дитинства, вони розуміли ціну людських стосунків, ціну заробленого тяжкою
працею шматка хліба, і це впливало на формування їх світогляду, зрештою таланту. У передмові до десятитомного видання творів А. Малишка Д. Павличко зазначає: “Талант Малишка – це любов, а любов завжди народжується з правди. Його ж любов до народу, до людей праці і до самої праці народжена з тієї правди, якій заглядав у вічі поет ще дитиною. То була правда тяжкої праці його батька, то була правда вічної журби і гризоти його матері. Він жив сам
тією правдою, і вона була його повітрям і водою, а потім стала його чуттям і думками. Щоб окреслити характер Малишкового поетичного таланту, треба мати на увазі не лише соціальні умови, які його формували, але й природжені, генетичні його прикмети” [4, с. 14]. Аналогічні роздуми є і про Олеся Гончара. Спостереження над публіцистикою митців (Андрія Малишка, Олеся Гончара) дозволять осмислити творчий феномен обох письменників, динаміку їхніх художніх пошуків, еволюцію індивідуального стилю.

Ключові слова: публіцистика, поетика твору, місія, статті, нариси, виховання, документальність.

Файли для завантаження

Завантажити

Список використаної літератури

1. Галич В. Олесь Гончар – журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: Монографія / В. Галич. – К.: Наукова думка, 2004. – 816 с. 2. Гончар О. Письменницькі роздуми (Як писалися “Прапороносці”) // Гончар О. Твори: У 6 т. / О. Гончар. – К.: Дніпро, 1979. – Т. 6. – С. 528–541. 3. Гончар О. Катарсис / О. Гончар. – К.: Український світ, 2000. – 68 с. 4. Малишко А. Твори в десяти томах / А. Малишко. – К.: Дніпро, 1972. – Т. 2. (далі цитуємо за цим виданням, вказуючи в дужках том і сторінки). 5. Павличко Д. Сонця і правди сурма / Д. Павличко // Малишко А. Твори в десяти томах. – К.: Дніпро, 1972. – Т. 1. – С. 14. 6. Пісні з Лісограду. – К., 1943. 7. Речмедін Л. Солдат переднього краю / Л. Речмедін // Малишкові дороги. Спогади про Андрія Малишка. – К., 1975. – С. 108–109.