СХОДОЗНАВЧІ СТЕЖКИ ЛЮДМИЛИ СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ

Випуск 65-2 (2024)

Мрідула Гош, д-р філософії
Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, Україна

Анотація

У 20-х роках 20 ст. Україна входила до загальноєвропейського та світового культурного простору, про що свідчить головні літературні події того часу. Після 1930-х років цей процес був зірваний через репресії інтелігенції і не відновлювався на довгі роки. У 1913 р. Рабіндранат Таґор стає першим неєвропейським Нобелівським лавреатом з літератури, і перші переклади його творів були здійснені різними європейськими мовами, що проклав шлях до розвитку індології як напрямок
сходознавства. Людмила Старицька-Черняхівська була активно задіяна у цей літературний процес. Стаття аналізує рецензію Людмили Старицької-Черняхівської на книгу перших перекладів ліричних віршів Рабіндраната Таґора українською мовою Юрія Сірого (Тищенка) “Садовник” 1918 р., після виходу книги у світ. Аналіз цієї рецензії здійснена вперше з погляду літературної критики. У процесі порівняння з іншими двома рецензіями того часу на цю ж книгу, було розкрито надзвичайно високий професіоналізм, глибокі знання науки та мистецтва перекладу поезії Людмили Старицької-Черняхівської та її блискучу літературну критику. У статті також йдеться про мовознавчі, історичні та сходознавчі аспекти роботи рецензентки, які мають велике значення для розвитку мистецтва перекладу, для вивчення спадщини Таґора або Таґоріани, в Україні. Попри негативну оцінку та суворої критики з боку Людмили Старицької-Черняхівської, перші переклад історичний, рецензія також історична, бо вона аналізує перші переклади Таґора і є внеском до розвитку напрямку сходознавства.

Ключові слова: Людмила Старицька-Черняхівська, рецензія, літературна критика, Рабіндранат Таґор, Юрій Сірий, переклад поезії, Таґоріана, сходознавство.

Файли для завантаження

Завантажити

DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(65).62-75

Список використаної літератури

1. Абрамович Л. Рецензія: Рабіндранат Тагор. "Садовник". Ліричні поезії, переклад Юр. Сірого. Вид. "Дзвін". 1918. Робітнича газета, 1918. Ч. 310. 5 липня. С. 4. 2. Батюк В. Г. Рабіндранат Тагор. Поезії з бенгальської. За ред. Бориса Олійника. Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1981. 206 с. 3. Ґабор Василь. Рабіндранат Таґор в українському літературному дискурсі першої третини ХХ ст.: Проба антології. Львів: ЛА "Піраміда", 2023. 240 с. 4. Огнєва О. Д. Біографія Павла Ріттера: спроби реконструкції та пошук нових матеріалів. Східний світ, 3 (120), 2023. С. 5–24. DOI: 10.15407/ orientw2023.03.005. 5. Понятенко П. Рецензія: Рабіндранат Тагор. "Садовник". Ліричні поезії, переклад Юр. Сірого. Вид. "Дзвін". 1918. Літературно-науковий вісник 1918. Номер 19. Т. 71. С. 188–189. 6. Старицька-Черняхівська Людмила. Рецензія: Рабіндранат Тагор. "Садовник". Ліричні поезії, переклад Юр. Сірого. Вид. "Дзвін". 1918. Книгарь Київ. 1918. Ч/ 12/13, серпень-вересень. С. 751–756. 7. Таґор Рабіндранат. Садовник. Переклад Юрія Сірого. Київ-Харків: Видавництво "Дзвін", 1918. 100 с. 8. Ghose Partha (ed.) The Tagore-Einstein conversation on the nature of reality: Note on the nature of reality. Pg. 221–230. Einstein, Tagore, and the nature of reality. New York: Routledge, 2016. 9. Lago M. M. Tagore in Translation: A Case Study in Literary Exchange. Books Abroad, 1972, 46(3), 416–421. https://doi.org/10.2307/40126293 10. Lesny Prof. Vincenz. Rabindranath Tagore, his Personality and Work. Translated by Guy McKeever Phillips. London, George Allen & Unwin Ltd, 1939.