Стаття присвячена дослідженню способів модифікації ідей лицарського роману у поемі Лесі Українки “Ізольда Білорука”. Визначено ключові епізоди середньовічного роману про Трістана та Ізольду. Окреслено другорядний середньовічний мотив про Ізольду Білоруку, який поетеса втілила у поемі. Визначено особливості художньої інтерпретації мотиву про Ізольду Білоруку українською поетесою: другорядна героїня середньовічного роману стає головною героїнею поеми; головні сюжетні перипетії показані через сприйняття героїні; внутрішній світ героїні показаний через призму її реакцій на нерозділене кохання; фантастичне перетворення героїні глибше розкриває її сутність; авторка зображає неоднозначність вчинків героїні.
Ключові слова: лицарський роман, мотив, персонаж, герой, драма, драматична дія.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(66).7-14