Аналізується схожість світоглядних парадигм та ціннісних імперативів філософа Г. Сковороди та прозаїка Г. Квітки-Основ’яненка. Досліджуються смислові первні повісті “Маруся”, що інспіровані рядом ідей Г. Сковороди. Полемічний характер має у статті коментар попередніх оцінок значення повісті “Маруся” для розвитку нової української літератури. Розглядається досвід письменника у реалізації ідеї твору в образотворенні. Стверджується, що філософська ідея пізнання себе як ідея пізнання “образу Божого” єднає цих визначних представників національної культури. Наголошується, що одна з провідних художньо-ідейних стратегій автора у творі увиразнюється не
стільки образом Марусі, скільки цілісним образом її батька Наума Дрота, який, на думку прозаїка, найточніше відповідає духовним, ментальним, етичним параметрам “української людини”.
Ключові слова: гуманістична філософія, кордоцентризм, релігійність, духовність, ідея самопізнання, образне мислення.
Файли для завантаження
Завантажити DOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(63).29-45
Список використаної літератури
1. Борзенко О. Сентиментальна "провінція". Нова українська література на
етапі становлення. – Харків, 2006.
2. Возняк М. Григорій Квітка-Основ'яненко. Життя і творчість. – К., 1946.
3. Вільна Я. Активація філософських поглядів Г. Сковороди у творчості
Г. Квітки-Основ'яненка // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 11.
– К., 2001.
4. Вільна Я. Історико-літературний феномен критичної інтерпретації
творчості Г. Квітки-Основ'яненка. – К., 2005.
5. Горський В. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1997.
6. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
7. Єременко О. Літературний образ у силовому полі синкретизму (на матеріалі
української прози другої половини ХІХ – початку ХХ століття). – К., 2008.
8. Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.
9. Квітка-Основ'яненко Г. Маруся. – Харків, 2017.
10. Кримський С. Запити філософських смислів. – К., 2003.
11. Куліш П. Твори: у 2-х т. – К., 1989.
12. Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямування або непотрібність
великоруської літератури для України і Слов'янщини. – Павлоград, 2010.
44
13. Сковорода Г. Твори у 2-т. Т. 2. – К., 1994.
14. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації
поетичних текстів Тараса Шевченка. – К., 2000.
15. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини за вченням
слова Божого // Хроніка. – 2000.