Досліджено особливості публіцистично-есеїстичної та літературознавчої
перцепції постаті і творчої спадщини Лесі Українки у працях доктора
філософії Романа Олійника-Рахманного (1918–2012). Висвітлено, як
розвивалося авторське розуміння поезії і драматургії письменниці в
контексті її доби та сприяло прогресу нації та української літератури
модерної доби. Відповідно до змісту стотей та есе Романа ОлійникаРахманного розкрито систему його поглядів на світогляд, політичні й
естетичні переконання, коло мотивів та образів у творчості Лесі
Українки, насамперед в громадянській ліриці поетеси, її мистецький
перегук із В. Стефаником, М. Вороним, М. Філянським та ін. Наголошено
на вагомомому значенні індивідуального внеску поетеси в розвиток
культурно-політичної самобутності нації і її художньої творчості,
у подолання синдрому сервілізму та рабства духу.
Ключові слова: література перцепція, есеїстика, жанр, пафос,
патріотизм, лірика, новаторство.
Файли для завантаження
ЗавантажитиDOI: https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(61).112-123