Характеристика персонажів збірки "Звірослов" (новела "Курка") Тетяни Малярчук у контексті використання стереотипного гендерного профайлінгу

Анотація

Вступ. Актуальність теми дослідження зумовлена загальною орієнтацією сучасних українських прозових текстів та експериментальне вивчення специфіки фемінного оформлення текстів різної прагматичної та стилістичної спрямованості, а також важливістю дослідження жіночої прози як окремого світоглядно-художнього простору, за рамками панівної маскулінної культурної традиції, проте у межах естетики постмодернізму.

Методи дослідження. Дослідження здійснювалося шляхом використання таких методів і прийомів: критичного аналізу наукової літератури з теми дослідження; узагальнення отриманих знань; інтерпретаційний аналіз текстового матеріалу для виявлення характеристик і особливостей фемінного стилю і відповідних картин світу, а також системний аналіз, індукцію, застосовувалися такі підходи: поетикальний, соціологічний і феноменологічний. Метод рецептивної естетики дозволив виявити феномен художнього світосприйняття, культурно-історичний – визначити особливості гендерлекту Тетяни Малярчук, психологічний – забезпечити розкриття закономірностей творчого мислення письменниці, аналіз концептуальної структури гендерних стереотипів у новелі, герменевтичний – обґрунтувати можливі інтерпретації гендерних стереотипів у новелі.

Результати. Робота присвячена опису особливостей фемінної прози Тетяни Малярчук на основі тексту "Курка" зі збірки "Звірослов". Наведено результати комплексного аналізу тексту з різноплановими характеристиками та гіпотезами щодо патогенної поведінки жінки у соціумі та причин такої поведінки, що насамперед пов'язані із маскулінним, адже саме чоловік спричиняє патогени у світосприйнятті жінки. На основі їхнього співставлення та інтерпретації сформовано ряд моделей поведінки сучасної жінки на основі окремих текстів збірки Тетяни Малярчук "Звірослов".

Висновки. Інтерпретовано світ крізь призму жіночого з допомогою стереотипного гендерного профайлінгу. Зауважено, що чоловіча проза характеризується стильовим еклектизмом – філософічність, публіцистичність і автобіографічна сповідальність тощо, а жіноча ще й змінює кут зору. Встановлено, що письменниця пропонує суб'єктивну манеру художньої оповіді, яка виявляється в незвичайному використанні мовних кліше, вони слугують для вираження системи образів у творі і підсилюють емоційно-експресивні відтінки слів. Виокремлено типологічні різновиди функціональних моделей сприйняття та оцінки дійсності сучасного простору в новелі (на прикладі збірки "Звірослов" Тетяни Малярчук). Наголошено, що авторка розвінчує такі стереотипи: батько- сім'янин та мати-берегиня; поділ на чоловічу та жіночу працю; чоловік – голова в родині; покірність жінки, її зосередженість на родині й господарстві. З'ясовано, що письменниця пропонує версію штучних людських взаємин, іронізує зі стереотипності щодо виняткової вроди українських жінок, а також їхньої балакучості, лакованості та очікуваних перипетій, заангажованих посадовими інструкціями чи так званою народною мораллю.