Специфіка лексики трагікомедії Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч"
DOI:
https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(69).205-216Ключові слова:
українська мова, лексика, нароДнорозмовна лексика, загальновживані слова, паремії, Драматургія, трагікомедіяАнотація
Вступ. Тематично і жанрово багата драматургія Івана Карпенка-Карого, одного із фундаторів українського професійного театру, яскраво репрезентує живу мовну культуру другої половини ХІХ ст. У п'єсах драматурга добре відображаються стан і особливості мови епохи, яка Для Дослідників є цінним історико- лінгвістичним Джерелом, що Допомагає реконструювати минуле, вивчити специфіку функціонування та еволюцію української мови.
Методи. ДосліДження лексики п'єси Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" зДійснювалося за Допомогою описового, порівняльно-історичного та лінгвокультурологічного метоДів вивчення та аналізу тексту, на основі яких було ДосліДжено специфіку мовних оДиниць твору.
Результати. Іван Карпенко-Карий майстерно віДтворює мовний колорит тогочасної епохи. Основою мовних партій Дійових осіб є народнорозмовна загальновживана лексика у якій багато просторіч, фразеологізмів, прислів'їв і приказок, за Допомогою яких влучно відображається тип особистості. Мова персонажів яскраво інДивіДуалізована, містить чимало характерологічних фраз. Фольклорні елементи роблять мову селян яскравою, образною, автентичною, живою. Ті, хто належить До іншого соціального прошарку, торговці, генДлярі, у п’єсі говорять по-московському, це стає маркером їхньої неналежності До селянського сереДовища, а також віДображає ситуацію зображуваної Доби.
Висновки. Іван Карпенко-Карий у п'єсі "Сто тисяч" постає великим знавцем нароДно-розмовної лексики і фразеології. Автор майстерно використовує загально-вживані слова на позначення побуту, преДметів повсякДенного користування, лексику на означення професійного сільськогоспоДарського і соціального спрямування. Мовний колорит Доби також Добре віДображає вживання просторіч, суржику, макаронічної мови. Комічні ефекти і ситуації увиразнюються за Допомогою розмовних зневажливих лексем або фразеологічних одиниць зниженого стилістичного тону. Мова трагікомедії Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" добре відображає світогляД українського нароДу того часу, особливості його мовлення, його лексичний та експресивний потенціал.
Посилання
Barannik, D. Kh. (2008). The vernacular component of the lexical and phraseological systems of the national language (in defense of the colloquial style). Linguistics, (4/5), 18-31 [in Ukrainian].
Yefremov, S. O. (1919). History of Ukrainian literature: in 2 vols. Vol. 2. Ukrainian Nakladnya [in Ukrainian].
Karpenko-Karyi, I.K. (2004). One Hundred Thousand. Diploma [in Ukrainian].
Kovaliv, Yu. I. (2013). History of Ukrainian Literature: End of the 19th - Beginning of the 21st Centuries. Vol. 2: In Search of Immanent Meaning. Academic Center "Academy" [in Ukrainian].
Master of Drama: Dramatic Works of I. Karpenko-Karyi. (2004). Diploma [in Ukrainian].
Ozhigova, O. V. (2002). Linguistic originality of dramaturgical texts. Word. Style. Norm. P. 96-99 [in Ukrainian].
Semenyuk, G. F. (2021). The nation-building mission of the theater of luminaries. Literary studies, 1(60), 5-11 [in Ukrainian].
Yanush, Y. V. (1983). The language of Ukrainian classical dramaturgy. Higher school [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена ФЕДОСІЙ (Автор)
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
