Жанрово-стилістична характеристика текстів з архіву Олександра Довженка

Анотація

Вступ. У статті проаналізовано жанрово-стилістичну характеристику текстів з архіву О. Довженка, зразки яких оприлюднено вперше в Україні у 2024 році до 130- ї річниці від дня народження письменника й кінорежисера в межах онлайнового проєкту "Олександр Довженко: цифрова колекція" на сайті Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ). СереД розглянутих текстів - щоденникові нотатки, творчі й зображальні архівні документи (листи, заяви, протоколи, витяги з протоколів тощо). Опрацьовані тексти не тільки висвітлюють різні віхи життя й творчості О. Довженка, а також репрезентують мову того часу, що можна використовувати на заняттях української мови як іноземної для ознайомлення інокомунікантів із мовною політикою України. Тексти з архіву письменника показові щодо заборон української мови в офіційно-діловій сфері у ХХ ст.

Методи. Для аналізу текстів з архіву О. Довженка, було застосовано загальнонаукові та лінгвістичні методи. Використана система методів та прийомів дала можливість отримати відповідь на питання: якою ж мовою писали в часи О. Довженка, які мовні засоби були характерні для текстів того періоду, і чи можна зразки проаналізованих документів використовувати в навчальному процесі студентів-іноземців, які здобувають фах філолога.

Результати. Ознайомившись із документами та різними текстами в архіві О. Довженка, ми дійшли висновків, що там представлено жанрове розмаїття кількох стилів - художнього, офіційно-ділового, стилю масової інформації та епістолярного. Тексти названих стилів можна використовувати на заняттях з інокомунікантами, які здобувають фах філолога, у межах дисциплін, де вивчаються функціональні стилі української мови, що сприятиме ознайомленню здобувачів освіти не лише з мовними особливостями, характерними для певного стилю, а й пізнанню мовної політики того часу, літературного процесу України і його учасників. Однак зразки представлених текстів в архіві О. Довженка мають бути презентовані в іншомовній авдиторії з розлогими коментарями, що зумовлено екралінгвістичними чинниками, які можуть викликати труднощі в не носія мови.

Висновки. Проаналізовані матеріали засвідчили, що мова часів О. Довженка має характерні риси ХХ ст. Серед документів є тести українською та російською мовами, рукописні та друковані, суто текстові й з ілюстраціями. Жанрово-стилістичне розмаїття текстів з архіву засвідчує, що російська мова в період О . Довженка побутувала в офіційно-діловому мовленні, свіченням чого є протоколи, витяги з протоколів, інформаційні довідки написані виключно російською. А от приватні листи, афіші, сторінки з журналів, нотатки, тобто тексти стилю масової інформації, художнього писали у більшості випадків українською з дотриманням норм літературної мови.