Мемуарна поема Максима Рильського "Мандрівка в молодість": рецептивно-текстологічний аспект

Анотація

У статті проаналізовано текстологічні та рецептивні аспекти мемуарно-автобіографічної поеми Максима Рильського "Мандрівка в молодість". Наголошено на специфіці мемуарної літератури, її жанрових модифікаціях. Досліджено умови написання твору, зародження і становлення задуму, роль-автора оповідача в тексті. Закцентовано ідейно-естетичні засади творчості Максима Рильського в проекції на спогадовий текст, висвітлено специфіку його художнього письма. Розкрито історичні обставини появи твору в контексті української літератури часів Другої світової війни, актуальність для наших днів. Зауважено на потребі подальшого дослідження історії тексту поеми "Мандрівка в молодість" задля встановлення остаточного, основного тексту для всіх наступних видань цього твору. Вказано на факти цензури та авторської самоцензури окремих частин поеми.

Крізь призму спогадового тексту закцентовано важливі соціально- політичні, психологічні, національні, філософсько-екзистенційні проблеми буття. Показано історію формування не лише творчої особистості митця, а й історію цілого покоління, де особисте і суспільне тісно взаємопереплетено. Невід'ємною складовою аналізу твору є рецепція тексту читачами та критикою, співвіднесення власного досвіду з досвідом автора-оповідача, героями оповіді. Сповнена глибоких філософсько-екзистенційних змістів, внутрішніх емоцій і переживань, мемуарно-автобіографічна поема "Мандрівка в молодість" відіграє важливу роль у збереженні духовної, історичної, культурної пам'яті, викликає почуття емпатії, співпереживання. Посідаючи одне з провідних місць у сучасній гуманітаристиці, спогадова література дозволяє краще пізнати самих себе, час теперішній і минулий. Широка жанрова її палітра, яка постійно збагачується, накреслює шляхи нових досліджень у сфері генології, теорії та історії літератури, літературної критики.