М. Рильський - шевченкознавець

Анотація

Вступ. У статті аналізуються літературно-критичні праці М. Рильського, присвячені постаті та творчості Т. Шевченка, що увійшли до 12-го та 14-го томів 20-титомного зібрання творів видатного діяча української культури.

Методи. Використано описовий метод та методи аналізу і синтезу.

Результати. В опрацьованих шевченкознавчих статтях постає величний багатогранний образ Поета в оптиці М. Рильського. Дослідник вважає Т. Шевченка винятковим поетом у світі за значенням для свого народу. Основною характеристикою митця є його народність; він промовляв за свій народ і від його імені, але робив це власним голосом, володіючи могутньою творчою індивідуальністю.

М. Рильський раз по раз підкреслює високу освіченість митця. Пропонує періодизацію творчості Т. Шевченка, називає основні теми та мотиви, унікальні риси, порівняно зі світовими поетами.

Визнаючи Т. Шевченка природженим новатором, М. Рильський детально зупиняється на тематичних, жанрових, формальних особливостях його творчості, звертає увагу на мову митця. З огляду на суспільно-політичний контекст, проголошує революційний зміст Шевченкових поезій одним із чільних.

Висновки. М. Рильський намагався показати широкі змістові обрії творів митця, його українськість, творчу індивідуальність, надзвичайно широкий душевний діапазон.